За все життя наспілкувався російською, мабуть, годин 20. А так – лише українською. І проблеми із оточенням були хіба що в початковій школі, і то, перші пару днів після знайомства, потім розуміли і ставилися нормально.
Я так розумію, що ти просто не відчуваєш за собою права спілкуватися українською з ким завгодно? Розумію це правильно?

Віковічне, блін, питання:)
Мені тільки чомусь здається, що ті, хто виділяються чимось "нестадним" не вважають себе суперлюдьми. Скоріше, вони усвідомлюють, що вони відрізняються від "стада нижчих", але при цьому лише є частинкою "стада вищих".
І так само кожна окрема особина із так званої "сірою маси" вважає, що вона дуже відрізняється від інших правильністю життя, переконань і т.д. і т.п.

І щодо того, як з цим жити далі:)
По-моєму, і відрізнятися від "правильних пацанів", при цьому чимось-таки заслуговувати їхню повагу – найкращий варіант.
А також варіант – просто не спілкуватися з "пацанами", якщо є таке бажання і можливість.

До речі, а якчи зараз можеш описати своє місце в описаній тобою "моделі світу"?

видно я щось пропустила. не підкажеш де помилки?бо я писала цей пост не в дуже доброму стані...

все індивідуально дуже. впевненість в собі, подив чи спротив оточення. все залежить

що ти маєш на увазі?

краще буду одразу з усіма, а то я так зовсім заплутаюсь. сьогодні вже почала: в універі розмовляю українською. правда, інколи зіскакую (коли хтось застає зненацька), але в більшості намагаюсь триматися.

Оточення швидко звикне. найважче переходити на українську з давніми друзями. питання "Чьо вдруг??" ще з пів-року звучали. Не всі навіть одразу комфортно сприймали те що я говрю, бо звикли до певної артикуляції та так званих "сталих виразів", а тут купа нового не тільки в лексичному контексті з'явилось, скільки в відтінки і акценти змістились, бо як не крути будь-яка мова це квінтесенція того чи іншого світогляду.
Так що перехід простіше робити від периферії в центр, тобто спочатку тренуватися на сторонніх (на нас, наприклад), а потім, набравшись комунікативного досвіду та мовної впевненості здійснити мовний coming-out перед знайомими))

хоча... можна все одним фронтом, якщо стане впевненості)

дякую=) буду з вами=) постараюсь не сповзати=)

а мені заважає:( чого, як ти думаєш?

"Ось я хочу. А з ким?" – зі мною можеш;) з Тріні, Северином, Бодєю)))... ну й ще півсотні бажаючих тут знайдеться:)

у мене теж погано виходить із наполегливо-ролсійськомовними українською говорити, "сповзаю". але багато і таких, хто залюбки перейде на українську. більш практикуйся – пиши, читай. тоді тебе важче буде збити.

нічо-нічо, ще поставим всьо на мєсто ггг )))))))

справа не в образі, тим паче смішно ображатися на узагальнення :)

просто якщо ти хочеш зрозуміти щось – не намагайся, а просто живи, розуміння найважливішого саме прийде до тебе :)

то я буду дуже старатися...=)