це точно .. музика на сбитих гітарах крешуть вуха на фарш :)))
і слова "стикнулась" нема в літературній мові, є слово "зіткнутись"
щодо змісту – все відносно
люди часто вигадують свою "інакшість", зовнішня неформальність стала попсовішою від самої попси
Сіра маса – те ж, що "пролетаріат". Ненавиджу лівих :-
+ "Гуманизм лечится простой поездкой в общественном транспорте в час пик." Nicholas W. Angel
Народ не вартий нашої уваги.
Я силою волі це зробив. І своє оточення змінив сам. Навіть матір, що навчалась в рос. мовній школі, зі мною балакає рідною.
До речі. У мене друг-націоналіст поїхав навчатись до Харкова((( Уяви собі, як йому там!!!
мдя, раніше рок-екзистенція це була дуже потужна штука, а зараз.. жодного гурту не знаю :)))
В мене навіть з*явилися люди, що підтримують мою думку!=)
Так тримати!:) А коли ти дійсно переконаєшся у своєму праві, то і відстоювати його ні перед ким не доведеться, всі сприйматимуть його як належне.
Ну так це зрозуміло – їм буде легше жити, якщо ВОНИ будуть "робити" тебе, а не ти їх. І вони теж вважають себе правими:)
але ж ти сам пишеш, що культура була створена на базі певної музики. Отже музика впливає
не відчувала, коли писала цей пост. Зараз я це право для себе відкрила і активно його відстоюю!
не знаю. я не особлива, але мої "друзі" все рівно намагаються зробити мене собіподібною.
щодо заголовку: я завжди так пишу
щодо "безліч": їх багато в МОЄМУ оточенні, вони намагаються триматися разом, бо по одному їм не втриматися.
До речі, знаю, принаймні, восьмеро людей, що за останній рік переїхали з Києва, Харкова т.д. до Львова. Зрозуміло, не по високі зарплати вони поїхали.
Я поступово перейшов на українську майже повністю, крім пари старих друзів та мами. З мамою ситуація окрема, а з друзями... мабуть, треба було давно, як з усіма іншими, тим більше, що бачимося дуже рідко, але думаєш: "Що тобі самому заважало 18 років перейти, а зараз закортіло? Най так вже лишається, тим більше, спілкуєшся пару разів на рік!" Але я за роки усвідомив, що російсько- та україномовне оточення – спільноти геть різні: навіть, не знаю, кому з першої я міг би запропонувати відвідати Антонич-фест чи вечір повстанської пісні у Могилянці, що має відбутися 5 листопада, до речі. Тому зі старим російськомовним оточенням не "розірвав" принціпово, а якось, само відійшло через відмінність поглядів.
Это не ты...
Я, наверное, давно не видела тебя...
Странное чувство нахлынуло...
Напиши мне...
P.S. Ты пропустила запятую в одном из предложений...